ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ ПІСЛЯ КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ.


Перед народженням сина я лягла в пологовий на підготовку до планового кесаревого розтину. Оскільки часу було багато, вирішила розпитати в персоналу, що потрібно для дитини, щоб чогось, бува, не забути. Крім одягу, підгузників і т.д., мені було сказано підготувати пляшку, суміш, чай від кольок і дурник.
На моє запитання, чи захоче син після пляшки смоктати груди, дитяча медсестра відповіла: «А чим ти думаєш годувати? Тебе ж перші дні будуть капати, тобі ж не можна буде їсти. Звідки в тебе візьметься молоко? І взагалі – у тебе його може зовсім не бути, бо ти – кесарська жінка!» Інші працівниці пологового, сидячи на фоні плакатів з перекресленою пляшкою і принципами ВООЗ, якими була обклеєна дитяча кімната, схвально підтакували і дивилися на мене з осудом: поначитуються всякого, а потім ставлять експерименти над дітьми зі своїм грудним.
Якби я нічого не знала про ГВ, хтозна, як би воно склалося після такого напутнього слова. Боюся уявити, скількох ще мам так само «поблагословили» на самому старті лактації. Найбільше обурює, що твердження про неспроможність «кесарських жінок» годувати своїх дітей було висловлене людиною в білому халаті, якій у нас прийнято вірити, як Богу.
Минуло 11 років, але я досі чую схожі розповіді на консультаціях. Тому і з’явилася ця стаття.

ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ ПІСЛЯ КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ
РОЗВІЮЄМО МІФИ

Міф 1. Жінка після КР не може годувати грудьми.

З настанням вагітності груди починають готуватися до лактації. Вони не знають (і їм усе одно), якими будуть пологи: вагінальними чи через кесарів розтин. У молочних залозах під час вагітності відбувається те, що передбачено природою, щоб згодом забезпечувати дитину молоком: ростуть протоки, розвиваються долі й альвеоли, збільшуються у розмірах лактоцити – клітини, які продукуватимуть молоко, починається виробництво молозива.
Лактація запускається тоді, коли від матки відділилася плацента. І абсолютно не важливо, чи плацента відділилася сама, чи її відділили в ході операції. Рівень гормонів вагітності падає, на арену виходить пролактин, і через кілька діб приходить молоко. Не тому, що жінка народила природним шляхом, а просто тому, що вона народила. Молоко прибуває навіть тоді, якщо жінка не годувала дитину в перші доби, а так після кесаревого розтину теж буває.
До приходу молока у грудях і кесарських, і некесарських жінок є молозиво – перша їжа малюка, яка здатна забезпечити всі його потреби у перші доби.

Міф 2. У жінки не буде чим годувати дитину одразу після операції, бо вона спочатку нічого не їсть, а потім їсть дуже мало і непоживну їжу.

Молоко виробляється не з вмісту шлунку, а з крові й лімфи, і не тому, що жінка поїла, а тому, що дитина смокче груди. Треба тривалий час жорстко недоїдати, щоб продукція молока знизилася. Та й наш організм заготовляє запаси: кілька кілограмів набраного під час вагітності жиру – це своєрідний вклад у майбутню лактацію. У зв’язку з цим процитую Карлоса Гонсалеса: «Жіноча лактація – не ніжна парникова рослина, а одна з найнадійніших функцій жіночого організму». Тому брак чи відсутність молока через те, що кілька днів мама проживе на розчині глюкози, сухарях і знежиреному бульйоні, – це такий же нонсенс, як відмова здорових нирок через пляшку кока-коли і пачку чипсів.
Так, груди в перші доби виглядають м’якими і порожніми, але не тому, що мама не їсть, а тому, що там є молозиво, яке у всіх виробляється у невеликій кількості. А воно там точно є, і не треба це постійно перевіряти, мацаючи груди, тиснучи на соски, чи дозволяти робити це всім, хто заходить до вас у палату. Ворожити на грудях, визначаючи на око чи за кількістю зцідженого, скільки там молока, – абсолютно невдячна справа. Достатньо просто прикладати дитину, стежачи за динамікою ваги і тим, що в підгузнику.

Міф 3. У перші доби після операції мамі вводять стільки ліків, що краще давати дитині суміш, щоб не нашкодити їй своїм молоком.

Так, мама отримує чимало ліків і під час операції, і після неї. Але ліки, які використовують при КР, здебільшого сумісні з грудним вигодовуванням. Вони можуть взагалі не потрапляти у грудне молоко або потрапляти в мізерній кількості. Часто це препарати (скажімо, то й же антибіотик цефтріаксон), які використовують у педіатрії, причому немовлятам з народження.
Говорячи про «шкідливість» грудного молока жінки, яка отримує ліки після КР, чомусь не згадують про такий важливий момент, як ризики штучного вигодовування у перші доби життя малюка, хоч вони відчутно перевищують ризики лікування.

Міф 4. Для жінки після операції кесаревого розтину грудне вигодовування на вимогу і догляд за дитиною – непомірне навантаження. Для швидкого відновлення їй потрібно шанувати себе, а ГВ почекає.

Родичі іноді роблять ведмежу послугу мамі й малюкові, годуючи його з пляшки, заспокоюючи дурником, напуваючи чудодійними чайками від кольок, носячи на руках годинами, щоб тільки не турбувати зайвий раз породіллю, або домовляються з персоналом, щоб припильнували дитину і дали мамі змогу «відпочити».
Насправді це неправильна і шкідлива тактика. Малюк, який пережив стрес народження через кесарів розтин, особливо потребує, щоб йому допомогли адаптуватися до нового життя мамині обійми і мамине молоко. Саме молозиво, а не суміш, сприяє формуванню правильної мікрофлори кишківника, яка відіграє важливу роль для загального здоров’я. Це особливо актуально для немовляти, яке не проходило через родові шляхи мами і повноцінно не контактувало з нею одразу після появи на світ.
Постійний контакт і часті прикладання – як це не дивно на перший погляд – мамі потрібні не менше. Якщо вони відсутні після пологів, організм сприймає таку ситуацію як втрату дитини, а це може бути чинником, що зумовлює післяпологову депресію. Отримуючи постійні сигнали від немовлятка, контактуючи з ним, годуючи, нюхаючи, гладячи, мама щоразу переконується, що з малюком все гаразд, і їй легше відновити душевну рівновагу після операції.
Годуючи малюка грудьми, жінка більше рухається (навіть просто повертаючись з боку на бік у першу добу, щоб знайти зручне положення для прикладання). Завдяки цьому швидше йде відновлення маминого організму, а ймовірність появи післяопераційних спайок – нижча.
Ще один цікавий факт виявили вчені з Іспанії: ГВ, яке триває довше, ніж 2 місяці після операції, у 3 рази зменшує ймовірність розвитку хронічного болю в ділянці шва після КР.
Для того, щоб мама й дитина отримали всі ці бонуси і налагодили успішне ГВ, їм потрібні допомога й підтримка близьких та спеціалістів. Якщо операція планова – дуже бажано заздалегідь продумати ключові моменти, а також отримати інформацію про те, як дати раду з проблемами ГВ, що можуть виникнути після операції.

АвторОксана Семенюк, консультант з грудного вигодовування.

При створенні статті було використано інформацію з сайтів:

http://www.kormim-grudju.com.ua

http://www.e-lactancia.org

http://new-degree.ru