Помилкова відмова від грудей


Photo: unsplash.com

🤱 Напевно, кожна мама чула від оточуючих побоювання про те, що якщо прикладати новонародженого «на кожен писк», то потім не зможеш займатися справами та не матимеш взагалі вільного часу, тому що «привчиться» проводити весь час на грудях «до школи». Як не дивно, але ці ж люди трохи пізніше, коли малюкові виповнюється вже 2-3 місяці, дивуються й тривожаться, що він став проводити за смоктанням грудей вже не 20-30 хвилин, а всього 2-5, і більше не хоче, «не наїдається», але «голодний не хоче смоктати груди».

🤱 Насправді діти з ростом та розвитком постійно змінюють свою поведінку під грудьми. Якщо новонароджені зазвичай хочуть часто й подовгу зосереджено смоктати, засипають на грудях, довго їх не відпускають, посмоктуючи уві сні час від часу, то після місяця-півтора ситуація змінюється. Поступово дитина починає все більше звертати увагу на те, що відбувається навколо, й тому часто відволікається, перериваючи смоктання та розглядаючи все навколо. Також стає все сильніше, в постійних тренуваннях відточує своє вміння смоктати й тому робить це все ефективніше, витрачаючи все менше часу. Ще трохи пізніше малюк виявляє свої ручки, потім — ніжки та інші частини тіла, починає їх посилено вивчати, тренувати можливості … Наприклад, що вийде, якщо смоктати і груди, і пальчик одночасно? А раптом виявиться, що від смоктання пальчика відчуваємо щось інше, ніж від смоктання грудей, адже при прикладанні до грудей треба ще й ковтати? А іноді хочеться ще й поїсти, іноді — просто посмоктати, заспокоюючись … Після півроку, коли розвиток дитини йде просто божевільними темпами, іноді малюк настільки захоплюється вивченням світу, що просто забуває прикластися до грудей, і виникає необхідність відривати його від важливих справ та нагадувати про прикладання.

🤱 Одночасно приблизно близько півтора-трьох місяців відбувається таке явище, зване «дозріванням лактації», коли вже груди пристосовуються до особливостей стимуляції, перестають бути постійно наповненими, і починають виробляти молоко саме під потреби, прямо під час смоктання. Найчастіше це відбувається досить різко, несподівано для дитини, вона може нервувати, тому потрібен певний час, щоб прийняти нові умови роботи грудей, адаптуватися та навчитися смоктати по-різному для різних своїх потреб. Зазвичай на це йде близько тижня, якщо не втручатися, допомагати заспокоюватися під час годування, а в житті дитини відсутні інші предмети для смоктання, які б заважали нормальній адаптації до умов, що змінилися.

🤱 Тому прикладання до грудей стають все більш різноманітними, приблизно до трьох місяців досить чітко розділяючись на дві основні групи. Навколо снів (на сон, уві сні, на пробудження) залишаються прикладання спокійні, більш-менш довгі, ефективні, в цілому, схожі на ті, що були в періоді новонародженості. А коли дитина не спить, то прикладання коротші, іноді менше хвилини, необхідність в них може виникати досить часто, але для різних потреб: попити, злякався, вдарився, перевірити зв’язок з мамою, «зарядити батарейки», пописяти, засмутився, допомогти відволіктися … А іноді дитина просто не захоче брати груди, тому що занадто зайнята й буде протестувати, якщо її змушувати.

🤱 Якщо ж мама не знає про те, що поведінка під грудьми з віком змінюється, або знаходиться в полоні суспільних уявлень про грудне вигодовування як про годування «раз на 3 години по 20 хвилин і з віком проміжки все більше», вона може бути стривожена такими змінами . Думати, що дитина «поїла неповноцінно», «залишилася голодною», мало молока, «не хоче брати груди, відмовляється вдень, тільки вночі їсть нормально». На жаль, часто це призводить до того, що мама починає наполягати на годуваннях, на тому, щоб дитина продовжувала смоктати, починає нервувати сама з приводу кількості молока, що відображається не тільки на емоційному стані дитини (вона теж починає більше нервувати біля грудей), але й вже в реальності може призвести до проблем зі ставленням малюка до грудей. Якщо ж тривога призвела до догодовування, особливо з пляшки, то проблема значно погіршується і ризик справжньої відмови від грудей дуже зростає.

🤱 Що ж робити мамі з цим всім? Єдине, що залишається — прийняти природний хід речей та пристосуватися до зміни поведінки дитини, вчитися взаємодіяти з нею в нових умовах. Вдень постаратися створювати більш спокійну обстановку для годувань (закрити штори, піти в спокійне місце, включити спокійну музику або «білий шум»), давати дитині більше контакту, особливо фізичного, тілесного — більше брати на ручки, гладити, торкатися та радіти близькості, колисати на руках, під час ходьби або на фітболі. Може, частіше пропонувати груди в різних ситуаціях, але не наполягати на прикладанні та його продовженні. Використовувати будь-які можливості для спокійних годувань «близько снів» — бути поруч під час денного сну (використовуючи це як можливість для свого відпочинку) та організувати спільний сон вночі.

 

АвторкаМаргарита Лежепекова, консультантка з грудного годування, керівниця ГО «Життя Родини»