Чи треба накопичувати молоко в грудях до наступного годування?


Photo: особистий архів Т. Головацької

🤱 Вчора на консультації я знову почула запитання: «І що, можна давати груди й тоді, коли дитина вже все з’їла? Вона ж порожня, треба почекати, щоб молоко накопичилося!»

🤱 І вирішила вам знову нагадати про принципи, за якими працює лактація (не тільки у людини, але й у всіх ссавців!).

🤱 Кожна з консультанток з грудного годування, напевно, чула безліч історій про те, що «змушені догодовувати, бо груди порожні, там нічого немає», «кілька разів на день груди наповнюються, й тоді даємо груди, щоб малюкові було, що їсти», «спочатку груди наповнювалися для годування приблизно раз на 3 години, потім стали повільніше наповнюватися, потім тільки 2 рази в день наповнювалися, а потім молоко й зовсім закінчилося». Причому підсумок найчастіше саме такий — молоко йде кудись. А все тому, що зменшення кількості молока — це наслідок тактики «накопичення». Чому так? 👇

🤱 У перший час після пологів (кілька тижнів/місяців) лактація залежить від гормонів та регулюється ними. Але поступово регуляція від гормональної (ендокринної) переходить до автокринної (залежить від «попиту», тобто спорожнення грудей). Молоко в грудях виробляється постійно, але його кількість та швидкість виробництва дуже сильно залежать від ступеню наповнення грудей, й саморегулюються декількома механізмами. Найдослідженішою є регуляція на місцевому рівні через «зворотний зв’язок». Коли молоко наповнює альвеолу, її стінки розтягуються та стискаються, що заважає пролактину (гормону, що відповідає за виробництво молока та знаходиться й в крові, і в самому молоці) прикріплятися до рецепторів та активуватися. Крім того, в самому молоці міститься речовина, яка називається інгібітор лактації Feedback Inhibitor of Lactation (FIL). Отже, чим більше молока в альвеолі, тим більше цього інгібітора, а він пригнічує роботу пролактину та, відповідно, зменшує виробництво молока. Тому, чим більше наповнені груди, тим нижче швидкість, з якою виробляється молоко. Наприклад, деякі дослідження показали, що швидкість вироблення молока може коливатися в дуже широких межах — є дані від 5,8 мл/год до 90 мл/год. І якщо з часу попереднього годування пройшло 6 годин, то молоко синтезується зі швидкістю 22 мл на годину, якщо ж годувати грудьми кожні 90 хвилин, то швидкість виробництва молока була вищою, ніж 56 мл мл за годину. Зрозуміло, що це середні дані, тому що груди в кожної жінки мають різну ємність, тобто ту кількість молока, яку вони можуть максимально вмістити. Різні дослідження показують різні дані, але зустрічаються цифри ємності грудей від 80 мл до 600 мл, при тому, що як ті,  так й інші жінки на добу виробляли при регулярному спорожненні приблизно однакову кількість молока! Зрозуміло, що в жінки з невеликою ємністю груди переповняться вже через годину-півтори, й всі перераховані вище фактори зменшать швидкість виробництва молока. Тобто, при частих прикладаннях дитини до грудей швидкість виробництва молока буде триматися на високому рівні й молока буде достатньо, а при регулярному переповненні кількість молока з високою ймовірністю зменшиться. Але жінка з досить великою ємністю зможе зберегти лактацію і з досить великими перервами в годуваннях.

🤱 Якщо знати про ці особливості роботи лактації, то стає зрозуміло, що чекати наповнення грудей — це найкоротший шлях до скорочення та можливого припинення виробництва молока. А якщо стоїть мета збільшити лактацію, то найшвидший та найнадійніший спосіб — тримати груди завжди «порожніми».

 

АвторкаМаргарита Лежепекова, консультантка з грудного годування, керівниця ГО «Життя Родини»

 

Джерела:

Computerized Breast Measurement from Conception to Weaning: Clinical Implications Mark D. at al. 1999

The short‐term synthesis and infant‐regulated removal of milk in lactating women. SE Daly  at al, 1993

Milk prolactin, feed volume and duration between feeds in women breastfeeding their full-term infants over a 24 h period. Cregan MD  at al, 2002

Blood and milk prolactin and the rate of milk synthesis in women. Cox DB at al.  1996

Autocrine-paracrine regulation of the mammary gland. Weaver SR  at al, 2016

Frequency and degree of milk removal and the short-term control of human milk synthesis. Daly SE  at al, 1996