Мій малюк кусає мене! Що робити?


У практиці консультантки з грудного годування мами дуже часто задають питання про те, що ж робити, коли у дитини з’являться зуби і він стане кусатися. Чи не доведеться тоді припинити годування? Що робити, якщо навіть зубів немає, а дитина вже почала кусатися?

Так, бувають ситуації, коли малюк кусається. Навіть новонароджені, буває, можуть дуже сильно та боляче стиснути сосок яснами, не кажучи вже про однорічних зубастиків. Найчастіше дітки починають кусатися у віці близько півроку, пік – місяців в 7-10.

 

Чому це відбувається?

 

Найголовніша фізична причина, за якою стає можливим кусання – це неправильне прикладання до грудей. Адже, якщо ми знаємо, як відбувається смоктання з гарним захопленням грудей – рот широко відкритий, в роті знаходиться більша частина ареоли, губи вивернуті, язик викладений на нижні ясну та губу – стає зрозумілим, що при таких умовах вкусити маму стає просто неможливим, тому що, перш ніж вкусити за груди, дитина притисне зубами (яснами) собі язика. А це дуже боляче, тому вистачить просто декількох спроб, щоб зрозуміти, що так робити не треба.

Отже, ми можемо зробити висновок, що найкраща профілактика кусання грудей – це з перших днів навчати дитину правильно брати груди, а себе – правильно їх давати, не використовувати дурників (пустушок) та пляшок з сосками, щоб дитина не вчилася прибирати язика та стискати сосок яснами.

 

Друга найпоширеніша причина кусання грудей – це дискомфорт, який відчуває дитина при прорізуванні зубів. Причому самих зубів ще може й не бути, але рух зубів, які зростають у яснах, може викликати дуже гострі та незрозумілі відчуття у дитини, лоскотання, на межі з болем або навіть болючі. А смоктання ці відчуття може ще більше загострювати. У якийсь момент вони стають настільки нестерпними, що малюк стискає ясна, щоб це припинити або зменшити. В цьому напрямку також ми можемо думати про бажання дитини навчитись жувати, якраз у такому віці діти весь час тренуються жувальним рухам, та можуть намагатись спробувати них на грудях.

Що ми можемо зробити в цьому випадку? Ми можемо допомогти дитині полегшити ці відчуття: помасажувати ясна власним чистим пальцем, дати щось погризти-покусати-почухати (іграшка-гризунець, гумовий прорізувач з рідким наповнювачем, тверда їжа – морквина, яблучко, сухарик …). Особливо буває ефективно, якщо все це охолодити. У зарубіжних джерелах часто рекомендують навіть масажувати ясна дитини шматочком льоду (наприклад, зробленого з настою ромашки). Нарешті, є аптечні препарати, гелі з знеболюючим речовиною, наприклад, на основі бензокаїну. Їх застосовують кілька разів на день в тих випадках, коли буквально кожне смоктання доставляє істотний дискомфорт, дитина стискає ясна кожен раз або навіть взагалі відмовляється смоктати через ці хворобливих відчуттів*.

*Попередження! Останніми роками з’явилися дані про ризики використання гелів від дискомфорту при прорізуванні зубів, які містять лідокаїн та бензокаїн, через важкі побічні реакції та негативний вплив на здоров’я дітей. Тому міністерства охорони здоров’я багатьох країн дали попередження про заборону чи обмеження використання таких гелів, на заміну радять використовувати фізіологічні методи полегшення дискомфорту та болю, у крайніх випадках – використовувати препарати, які містять парацетамол чи ібупрофен.

 

Також важливими є емоційно-психологічні причини – дитина може кусатися, якщо вона втомилася, напружена, знаходиться в стресовій ситуації, або коли у малюка закладений ніс і він може нервувати через утруднене смоктання. Або, навпаки, кусання починаються, коли малюк не може впоратись з надміром емоцій, сумує, радіє чи хоче пограти, а також, коли пробує нове, розширює межі у стосунках з мамою чи іншими людьми, привертає увагу зайнятої мами, або коли мама для чогось надто наполягає на прикладанні до грудей. Тоді він може почати кусатися, навіть якщо прикладання до грудей зазвичай правильне. Багато мам розповідають про це так: «Малюк завжди смокче спокійно, але буквально тиждень тому почалося таке – під вечір він, поки не наїсться, смокче добре, а потім раптом під кінець годування очі робляться хитрими-хитрими, дитина посміхається, різко забирає язичок та – кусає!». Тут зрозуміло, що, поки дитина дуже зацікавлена в годуванні, вона смокче спокійно, а як тільки вже не так хоче саме смоктати, то починає «експериментувати», тому найчастіше укуси відбуваються під кінець годування.

У таких ситуаціях набагато легше, ніж справлятися з наслідками кусання, їх попередити. Мамі завжди краще видно, як дитина поводиться зазвичай та що може трапитись далі. Ось якщо ви бачите, що малюк, коли добре посмокче, починає возитися, посміхатися (а ви знаєте, що він відразу після цього може вкусити) – заберіть груди ДО того, як він вкусить, поговоріть з ним, поспілкуйтеся, обійміть. Якщо малюк протестує й хоче ще смоктати – то дайте груди знову, але знову заберіть вчасно, попереджаючи укус. Якщо ж, навпаки, малюк дуже голодний, і може «хапати» груди, сильно стискаючи щелепи, то краще не чекати сильного голоду, а годувати частіше, самій пропонувати груди завчасно, не даючи дитині дуже зголодніти. Тобто, щоб впоратися з кусанням грудей, зумовленим чимось з перерахованого, треба усунути цю конкретну причину (лікуємо нежить, щоб дитині було комфортно смоктати, заспокоюємо напружену дитину, даємо багато уваги дитині, якій це потрібно в цей момент й таке інше).

 

Що ж робити, якщо дитина раптом почала кусатися? Як зробити так, щоб це не повторювалося?

По-перше, зрозуміло, не можна дитину сварити, суворо виговорювати, лякати та, тим більше, карати! Звичайно ж, малюк не розуміє, що він робить боляче, тим більше, не робить це вам на зло або спеціально. Тому, якщо його стануть лаяти або навіть карати, він ніяк не пов’яже це зі своєю поведінкою. Логіка приблизно така – коли я у грудях, мама раптом розсердилася. Точно так само не варто дуже бурхливо реагувати – кричати, підхоплюватися, відштовхувати дитини або шльопати дитину «у відповідь». Зрозуміло, що укус – це боляче, й перша мамина природна реакція дуже часто приносить свій очікуваний результат – дитина розуміє, що відбувається щось таке, що не є схвалюваним та бажаним. Але занадто сильна, емоційна відповідь може дуже налякати чутливого малюка, що нерідко згодом призводить до страху брати груди чи навіть відмови від грудей. Дуже, дуже важливо постаратися зберігати спокій, діяти відразу, наполегливо, послідовно, але дуже м’яко і завжди однаково – дати зрозуміти дитині, що це небажана поведінка, неприпустимо завдавати мамі біль, травмувати груди. Методи впливу, звичайно ж, будуть відрізнятися в залежності від віку, темпераменту, чутливості кожного малюка.

По-друге, не варто різко витягати сосок з рота дитини, поки він не відпускає її сам, бо так можна пошкодити сосок навіть більше, ніж він постраждає власне від укусу. Тут можна ввести палець в куточок рота, м’яко розтиснути щелепи, не виймаючи палець, і забрати груди. Ще один спосіб, що прекрасно працює – швидко, але м’яко притягнути дитину до себе, щоб його носик уткнувся в груди. Короткочасне припинення доступу повітря змусить дитини автоматично відкрити рот, щоб вдихнути, і можна швидко звільнити груди. Особливо добре працює цей спосіб, якщо дитина кусає уві сні. Якщо укуси відбуваються, коли дитина не спить, можна спробувати вдатися до такого способу пояснити дитині небажаність такої поведінки – відразу після укусу забрати груди і висадити дитину на підлогу на короткий час. Якщо дитина в цілому спокійна, не дуже вразлива і не лякається, то це часто допомагає позбутися від кусання буквально з першого разу.

Після того, як ви припинили годування після укусу, не варто давати груди відразу знову. Можна дати дитині щось покусати ще (прорізувач, іграшку), розповідаючи, що ось це можна кусати, якщо хочеться, а груди смоктати треба акуратно та спокійно. Наступного разу, пропонуючи груди, можна ще раз пояснити, як широко треба відкрити рот, як викласти язичок, похвалити дитину, якщо вона добре, спокійно смокче.

Якщо укус пошкодив сосок, але травма не дуже глибока та серйозна, можна змастити сосок своїм молоком і влаштувати для грудей повітряну ванну. При легких пошкодженнях цього найчастіше буває достатньо. Якщо пошкодження серйозне, має сенс звернутися за порадою до консультантки з грудного вигодовування або лікаря.

 

Підсумовуючи, хочу сказати, що проблема з кусанням грудей має відношення перш за все до виховання дитини, до стосунків між мамою та її малюком. І кожна мама, яка уважно ставиться до дитини, її почуттів та потреб, зможе знайти відповідне рішення саме в її ситуації. Ті способи взаємодії, які вона знайде при вирішенні цього завдання, будуть одними з перших цеглинок у навчанні й вихованні дитини згодом.

 

Автор — Оксана Лесько (Бабіля), консультантка з грудного годування