Міф про ГВ №6: «Поки не прийшло молоко, дитина кричить голодна»
Photo: freepik.com
? Всі, хто давно мене знають, в курсі, наскільки я люблю тему МІФІВ про грудне вигодовування. Тому я задумала написати цикл статей про це. Задумано – зроблено!
? Отже, міф 6: «Поки не прийшло молоко, дитина кричить голодна».
? Факти:
? Досить часто навіть зараз, коли настільки багато даних про незаперечну користь та безцінний вплив молозива, отриманого дитиною в перші дні після народження, можна почути історії годування, які починаються з «поки не було молока, дитина кричала голодна й тому її годували сумішшю». Буває, навіть не прикладають до грудей, тому що «груди порожні, нема що їсти». Ще сумніше, коли ці слова мами чують від медпрацівників у пологових будинках …
? А що ж насправді?
? Груди ніколи не бувають порожніми. В них приблизно з останнього триместру вагітності та обов’язково відразу після пологів й в перші 3-5 днів виробляється молозиво – надзвичайно цінна рідина для новонароджених. Його значення для адаптації малюка до життя поза тілом матері, для закладення основ його здоров’я, для початку формування імунітету та дозрівання всіх систем організму, особливо кишківника – неможливо переоцінити. У молозиві міститься майже в 3 рази більше білків, ніж у зрілому молоці, і майже всі вони представлені у вигляді імуноглобулінів. А ось жирів та лактози – менше, щоб травній системі новонародженого було легше адаптуватися до самостійного харчування. Кількість молозива дуже мала – це береже незрілі нирки дитини. І цим всім, звичайно, не вичерпується значення молозива!
? Молозиво – дуже густа та клейка рідина, колір його буває дуже різним, зазвичай жовтим, але буває й майже прозорим, і навпаки – помаранчевим, коричневим і навіть зеленуватим. Через його густину та клейкість молозиво дуже важко отримати шляхом зціджування. Але те, що його не видно – не означає, що його немає ? В середньому в перший день після пологів виробляється близько 30 мл молозива, на другу добу – його кількість вже становить 100 мл, а на третю добу досягає приблизно 200 мл. Якщо врахувати, що кількість прикладань до грудей в першу добу після пологів становить близько 6-8, а з другої і далі – не менше 10-12 разів, то розуміємо, наскільки малу кількість молозива в нормі отримує дитина – приблизно по 3-5 мл за одне смоктання. Про що це говорить? Про те, що якщо думати, що дитина голодує й необхідне догодовування (а зазвичай догодовують одразу сумішшю, причому в кількостях, що перевищують фізіологічні потреби в 5-10 разів!), то малюк, що надміру переїв, буде міцно спати, не маючи ані сил, ані бажання прикладатися до грудей – та, відповідно, не отримуючи безцінного молозива … А в цей час груди не стимулюються, що сильно впливає на успішність грудного вигодовування в майбутньому. Наприклад, зараз з’являються докази того, що перші 3 дні після пологів критично важливі для встановлення лактації.
? Що ж робити, щоб дитина молозиво отримувала?
? Прикладати якомога частіше до грудей! Дослідження показали, чим частіше прикладати новонародженого до грудей, тим більше користі дитина отримає вже в перший тиждень після пологів:
- ? більше молока вона отримуватиме в подальшому (при частоті 0-6 разів/добу в перші три дні життя – приблизно 150 мл в третю добу і 350 на п’яту, а вже при частоті 7-11 разів/добу – 300 мл на третю і 450 на п’яту!)
- ? частіше буде спорожнюватися її кишківник, що свідчить про налагодження нормальної роботи травної системи та допомагає позбуватися надлишків білірубіну (при частоті 0-6 разів/добу в перші три дні життя – 1-2 рази, а при частоті 7-11 разів/добу – вже 3-5 разів на добу)
- ? менше частота перевищення концентрації білірубіну в крові дитини понад фізіологічні норми (при частоті 0-6 разів/добу в перші три дні життя – у понад 22% новонароджених білірубін підвищений, а при частоті 7-11 разів/добу – всього у близько 8% новонароджених!)
- ? менше післяпологова втрата ваги (при частоті 0-6 разів/добу в перші три дні життя – максимальна втрата ваги складає близько 7-8% від ваги при народженні, а при частоті 7-11 разів/добу – до 6%)
- ? дітки швидше припиняють втрачати вагу та починають її набирати (при частоті 0-6 разів/добу в перші три дні життя – на 7 добу життя у 2-5% дітей ще спостерігається втрата ваги, а вже при частоті 7-11 разів/добу – на 7 добу життя всі дітки вже починають набирати вагу!).
? Дуже малих кількостей молозива зазвичай вистачає для задоволення всіх потреб новонародженої дитини, якщо вона часто прикладається до грудей (бажано не менше 10-12 на добу) та ефективно смокче з глибоким захопленням і соска, і ареоли. Звичайно, іноді зустрічаються ситуації, коли догодовування потрібне, але вони досить рідкісні. Якщо дитина втрачає вагу не більше 8-10% від ваги при народженні, то їй вистачає харчування, отже, догодовувати не потрібно.
? Але залишається питання: якщо молозива малюкові вистачає, то чому ж він так багато плаче?
? Відповідь на це питання дуже проста. Тому, що у малюка немає інших способів розповісти нам про свої потреби та переживання. А це ж далеко не тільки про голод! Це про те, як малюк переживає пологи, можливі обставини (наприклад, важкі пологи, розділення з мамою, нервування мами), труднощі адаптації до життя зовні – коли потрібно звикати дихати самостійно, підтримувати температуру тіла, налагоджувати роботу серцево-судинної, травної та нервової систем, звикати до повітря, дотиків одягу й предметів до шкіри, і навіть вчитися какати, пукати та пісяти! Звичайно ж, малюкові важливо поділитися своїми переживаннями з любимою мамою та отримати її підтримку, впевненість у безпеці та любові!
? А голодні, по-справжньому голодні діти – вони … переважно сплять, на плач і крики у них не вистачає сил. І це вже зовсім інша, сумна історія, про яку я спробую розповісти наступного разу.
Авторка — Маргарита Лежепекова, консультантка з грудного годування, керівниця ГО «Життя Родини»
Джерела:
ABM Clinical Protocol #3: Supplementary Feedings in the Healthy Term Breastfed Neonate, Revised 2017
Normal Human Lactation: closing the gap. Melinda Boss et al. 2018
Breast-Feeding Frequency During the First 24 Hours After Birth in Full-Term Neonates, Yoshitada Yamauchi and Itsuro Yamanouchi, Pediatrics,1990