Міф про ГВ №3: «Треба зважити дитину до годування та після, щоб дізнатися, чи з’їдає вона свою норму»


Photo: unsplash.com

🤱 Всі, хто давно мене знають, в курсі, наскільки я люблю тему МІФІВ про грудне вигодовування. Тому я задумала написати цикл статей про це. Задумано — зроблено!

🤱 Отже, міф 3: «Треба зважити дитину до годування та після, щоб дізнатися, чи з’їдає вона свою норму»

🤱 Факти:

Що ж не так з цим твердженням?

🤱 На перший погляд, все здається логічним — проста фізика підказує, що якщо ми дізнаємося, скільки дитина важила до прикладання, потім зважимо після, то ми ТОЧНО знатимемо, скільки вона з’їла, так? Так, ми будемо знати, скільки вона з’їв. АЛЕ:

 

  • 👉 по-перше, ми дізнаємося, скільки дитина з’їла САМЕ ЦЬОГО РАЗУ. Але малюк — не робот, і не машина, він жива людина, й прикладається до грудей для РІЗНИХ потреб щоразу. Колись для того, щоб дійсно спокійно поїсти, і в цей раз може добре і довго смоктати та висмоктати багато молока, а в інший раз — для того, щоб допомогти собі заспокоїтися, і буде смоктати тільки поверхнево та не дуже довго, й висмокче зовсім трохи молока. Але, за законом підлості, саме в цей раз його захочуть зважити та отримають таку цифру, від якої впадуть в тривогу «дитині мало молока!». Так, можна почати зважувати дитини ЩОРАЗУ протягом доби. Я навіть знаю не один такий випадок, і їх наслідки — теж. Це несплячі мами, що  тривожаться все більше, та немовлята, що досягли настільки серйозного занепокоєння, що відмовлялися брати груди.

 

  • 👉 по-друге, зважування до/після порушують нормальну фізіологічну поведінку і мами, і дитини при годуванні грудьми: мама нервує через цифри, які отримає (у результаті виділяються гормони стресу, які конкурують з гормоном, що відповідає за виділення молока з грудей — окситоцином, та погіршують його роботу, що призводить до виходу меншої кількості молока та поганого спорожнення грудей), а дитина переживає, тому що напружена мама, тому що обстановка нервова, ще й молоко тече не так активно, як завжди (в результаті гірше та більш нервово смокче, хвилюється, відволікається та висмоктує менше, ніж змогла б отримати спокійною). Крім того, для того, щоб зважити після, мама не дає дитині спокійно заснути біля грудей, посмоктуючи час від часу, тобто кількість отриманого дитиною молока ще більше зменшується. А якщо це «контрольне зважування» відбувається в умовах поліклініки, де «суворі екзаменатори» в особі педіатрів або медсестер пильно стежать за часом та говорять прямо під час «тесту» щось на кшталт: «Повинна висмоктати за 10 хвилин 100 мл!». Можна собі уявити, наскільки нервовими виявляться ці хвилини!

 

  • 👉 по-третє. Можна дуже багато говорити про точність дитячих вагів. Будь-яка техніка може бути несправною, в будь-яких вагах може сісти батарейка, вони можуть стояти не на суворо горизонтальній твердій поверхні, а, наприклад, на клишоногій тумбочці, що хитається, в поліклініці або на нерівній підлозі в будинку, що значно знижує точність вимірювань. До того ж, точність вимірювання дуже сильно залежить від того, чи спокійно лежить дитина на вагах або вона тривожна та постійно рухається. Ну й на солодке — може, для деяких людей це буде новиною, але будь-який вимірювальний прилад має свою встановлену похибку. Зазвичай її межі пишуть в інструкції, вона становить до +/- 5-10 г. Але уявіть собі, що перед «контрольним годуванням» вона піде в «+», а після — покаже «-». Як це вплине на оцінку та аналіз результату? А ще існують помилки не тільки вимірювання, але й саме вагів! У моїй практиці були випадки, коли різні ваги в одному приміщенні показували дані, що відрізнялися на 350 г!

 

  • 👉 по-четверте. Для багатьох виявиться новиною, але не існує «норми на одне годування». Саме поняття такої «норми» — це калька з нормалізованого, на жаль, в сучасному суспільстві штучного вигодовування. Де, дійсно, ретельно та суворо визначено, скільки мл молочної суміші дитина повинна з’їсти за одне годування, скільки таких годувань на добу та обсяг одержуваної суміші повинні бути в залежності від віку дитини. Звичайно, ці розрахунки проводилися через те, що, з одного боку, суміш важко перетравлюється й необхідно точно знати, скільки дитині потрібно отримати для росту та розвитку, а з іншого боку, щоб її організм впорався з цією кількістю без серйозних наслідків для здоров’я . Але тут ще втручаються інтереси корпорацій-виробників штучного харчування, які, звичайно ж, зацікавлені в тому, щоб кожен споживач придбав якомога більше їх продукції. Тому ці «норми», що вказані на пачках з сумішшю, зазвичай виявляються завищеними. Додатково для роздумів. Так як суміш перетравлюється дуже довго (3-4 години), то дитина на штучному вигодовуванні їсть певну кількість разів на добу, приймаючи кожен раз досить великий обсяг їжі. А немовля на грудному вигодовуванні смокче груди в залежності від своїх потреб, і ці потреби можуть істотно коливатися не тільки між різними дітьми, але навіть у одної і тої ж дитини в різні дні та періоди життя. Дитина на ГВ легко перетравлює грудне молоко, тому фізіологічно матиме набагато більше прикладань до грудей (зазвичай це 6-18, але буває і більше, споживаючи на добу в середньому 788 ± 169 з коливаннями від 478 до 1356 мл, і кожен день це може бути інша цифра), ніж малюк на штучному вигодовуванні (має на добу 4-8 годувань загальним добовим обсягом близько літра) . Зрозуміло, що діти на грудному вигодовуванні при великій кількості смоктання можуть дозволити собі у рази менші та щоразу різні порції, що істотно краще для здоров’я як їх травної системи, здоров’я в цілому, так і формування здорової харчової поведінки на все життя.

 

  • 👉 і, нарешті, найголовніше — по-п’яте. Знання, скільки дитина з’їдає за раз або навіть за добу, жодним чином не допомагає, тому що ми не знаємо головного — скільки з з’їденого засвоїться та яка потреба в харчуванні в саме цієї дитини (діти різні, хтось чудово набирає на 500-600 мл на добу, а хтось погано на 800, треба, наприклад, 1000 або більше мл для гарного набору ваги та розвитку). Всі діти, як і всі люди в цілому, різні, в них різні потреби організму, різні енергетичні витрати, які змінюються не тільки залежно від віку, але й щомісяця, щотижденя, щодня та щогодини. Взимку, наприклад, енергетичні витрати можуть підвищуватися через необхідність додатково терморегулюватися. Або людина більше енергії витрачає, тому що в неї є особливості здоров’я або життя, на компенсацію яких йдуть додаткові втрати.

 

Саме тому зважувати до/після абсолютно не інформативно, а от знати набір ваги за тиждень-місяць, навпаки — дуже інформативно. Але чекати місяць при недоборі ваги може бути дуже небезпечно. Тоді інколи дивляться прибавку не за тиждень, а за 3-4 дні, і навіть це буде набагато інформативнішим, ніж знати, скільки дитина з’їдає за раз або за добу. Чим менше період зважування, тим менше об’єктивної інформації ми отримуємо.

 

Авторка — Маргарита Лежепекова, консультантка з грудного годування, керівниця ГО «Життя Родини»

 

Джерела:

Breastfeeding in the 21st century: epidemiology, mechanisms, and lifelong effect. Prof Cesar G Victora, MD, et al. 2016

Volume and Frequency of Breastfeedings and Fat Content of Breast Milk Throughout the Day, Jacqueline C. Kent at al. Pediatrics 2006