Що таке «коліки» та як навчитися з ними жити
Що таке коліки?
Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «коліки»? Хтось пам’ятає постійний плач немовляти, хтось – втомлених батьків, хтось – безсонні ночі та важкі вечора, хтось – «народні» методи полегшення страждань дитини, хтось – дієту годуючої матері …
У нас в народі прийнято називати коліками практично будь-який плач та занепокоєння дитини. Найчастіше люди думають, що страждання малюка пов’язані з тим, що у нього «животик болить» або з тим, що дитина голодна. Тим часом медичний доказовий ресурс UpToDate дає наступне визначення кольок: «Кольки – це плач немовляти без видимої причини, що триває понад три години поспіль, зазвичай ввечері. Найчастіше такі напади плачу виникають після 2-3 тижнів життя дитини, посилюються протягом двох місяців, а потім і частота, і тривалість такого плачу зменшуються, благополучно закінчуючись до 3-4 місяців. Коліки надзвичайно поширені і зустрічаються у 40% всіх новонароджених. Зазвичай починається з третього по шостий тиждень після народження і закінчується, коли дитині виповнюється три-чотири місяці. Кожен епізод кольки має чіткий початок та кінець, і початок не пов’язаний з тим, що відбувалося до початку епізоду; немовля може бути спокійним, метушливим, смоктати або навіть спати. Епізод плачу починається раптово та часто відбувається у вечірні години.». Тобто, перед тим, як вирішити, що у вашого малюка кольки, потрібно переконатися, що він не хворий, що немає інших фізичних або психологічних причин для плачу.
Останнім часом погляди на причини виникнення кольок сильно змінилися. Все більша кількість дослідників і просто розумних людей приходять до думки, що коліки – це не «животик болить», а болить голова. Найчастіше говорять про такий головний біль, який схожий на головний біль напруги або мігренеподібний біль у дорослих. Цей біль виникає від втоми дитини, перенапруги його нервової системи, перезбудження та труднощів з засинанням в період адаптації до життя (так званий «4 триместр вагітності»). Напевно, кожній людині відомий стан, коли дуже втомився, від втоми болить голова, хочеться тиші, спокою, але … дуже важко заснути й все дратує! Сучасне життя зовсім не схожа на те життя, яке очікує побачити малюк, коли народжується. Адже, з якими очікуваннями народжувалися діти, скажімо, три тисячі років тому, з такими народжуються й зараз. Їх адаптаційні механізми не розраховані ані на темп нашого життя, ані на кількість інформації, що надходить до дитини. Важко діткам пережити й малу кількість контакту з мамою (сучасні діти переважно знаходяться не на ручках в мами, а у ліжечках, візочках, кріслах та інших місцях окремо від батьків), й телевізор, кількість гучних різких звуків, занадто яскраві кольори, врешті-решт, то нервове напруження, в якому живуть їхні сучасні батьки. Цю точку зору ще раз підтверджує той факт, що з коліками дуже рідко виходить впоратися за допомогою лікарських засобів «від живота», зате дуже добре допомагають засоби заспокоєння дитини і мами-тата, посилення їх природної близькості. Ще цікаве спостереження – у спокійних людей, в яких життя не таке «нервове» та більш врівноважене, дітки страждають від кольок набагато рідше.
Звичайно, вік дитини до 3-4 місяців – це якраз той час, коли дитина адаптується до життя поза маминого тіла та активно ростуть та розвиваються всі системи її організму, не тільки шлунково-кишковий тракт, але й нервова система, і психіка дитини. Так склалося, що якраз, коли заспокоюються «бурі в кишківнику», тоді ж і дозріває нервова система малюка, що вже може впоратися з тими навантаженнями, з якими до цього ніяк не могла впоратися. Тому сучасні фахівці розділяють поняття «газики» (коли насправді є труднощі з боку травної системи) та «коліки» (як труднощі з боку нервової системи і психіки). Звичайно, в абсолютно чистому вигляді і газики, і коліки рідко зустрічаються, найчастіше ми маємо справу зі змішаними в різних пропорціях труднощами.
Про «газики», тобто фізичних причинах для плачу і страждань малюка, з досвіду роботи консультанткою з питань грудного годування та догляду за дитиною, можу сказати, що майже завжди їх причиною є порушення нормальної організації грудного вигодовування (неправильне прикладання до грудей, використання інших предметів для заміни материнських грудей у догляді за дитиною – соски/пустушки, допоювання дитини, заковтування повітря при смоктанні, задовгі перерви між годуваннями, через що дитина змушена досить рідко з’їдати досить великі кількості молока, а не харчуватися дрібно та часто…) чи нерозуміння фізіологічних потреб дитини (майже всі дітки потребують маминої допомоги з відправленнями, поки вчаться справлятися з ними самостійно). Але «газики» можуть й свідчити про деякі проблеми чи особливості здоров’я дитини (наприклад, про реакцію на деякі речовини у харчуванні мами, найчастіше так виявляється реакція на білки коров’ячого молока, горіхи, яйця, пшеницю та сою). Тому такі симптоми – привід звернутися за обстеженням до гарного педіатра, дружнього до грудного годування. Якщо ж педіатр виключив проблеми зі здоров’ям дитини та інші фізичні причини неспокійної поведінки дитини, та занепокоєння дитини має ознаки, визначені для кольок, тоді думаємо, що ми можемо змінити, щоб немовля страждало менше.
Які можливі причини кольок?
Які ж дітки частіше за інших можуть страждати від кольок?
- По-перше, це передчасно народжені діти та малюки, які народилися з низькою вагою (вага при народженні до 2500 г збільшує ймовірність появи кольок приблизно в два рази, згідно з дослідженнями). Сюди ж відносяться діти, які, хоч і народилися «в термін», але виявилися незрілими. У світлі цих даних стає зрозуміло, чому так важливо, щоб пологи наступили самостійно, тоді, коли дитина дозріє достатньо для появи у цей світ, а не тоді, коли хтось вирішив, що настала «потрібна дата місяця».
- По-друге, має велике значення, як саме мама переносила вагітність, чи не відчувала вона стресів, гострих або хронічних, який психологічний стан був в неї під час очікування дитини, а також скільки та яких медикаментів приймала. Виявляється, якщо майбутня мама відчувала стрес під час вагітності, в її майбутньої дитини ризик виникнення кольок збільшувався в три рази!
- По-третє, виявилося, що на ймовірність появи кольок у дитини впливає те, як проходили пологи. Такі фактори, як затяжні або стрімкі пологи, накладення щипців, використання знеболюючих методик, наприклад, епідуральної анестезії збільшують ризик появи кольок. Також вище ризик у вперше матерів (можливо, за рахунок того, що вони більше переживають, а значить, відчувають сильнішу психологічну напругу).
- По-четверте, має значення психологічний стан матері після пологів. У матерів, які відчували післяпологове зниження настрою, особливо важке, таке, як післяпологова депресія, дітки частіше страждали на кольки. Також післяпологове психологічне неблагополуччя впливає на ступінь прихильності матері до дитини (що, в свою чергу, теж підвищує ризик та важкість перебігу кольок). У спокійних, врівноважених матерів раннє дитинство малюків проходить найчастіше без щоденних нападів плачу. І навпаки, чим більше неспокійна, невпевнена, схильна до експериментів в догляді за дитиною та в ставленні до неї мама, тим більш неспокійні діти, менш упевнені в надійності, безпеці життя, тим повільніше у них формується так зван «базова довіра до світу».
- По-п’яте, величезний вплив на ймовірність виникнення кольок та важкість їх перебігу надають особливості догляду за дитиною. Носіння на руках або в слінгу, м’який адаптивний догляд, невикористання екстремальних методик догляду, прагнення до спокійного природного розвитку дитини в більшості випадків дозволяє якщо не попередити зовсім, то значно знизити ймовірність та важкість кольок у немовлят.
- Ще доведено, що діти батьків, які палять, більше схильні до нападів тривалого плачу. Може бути, це пояснюється збудливою дією нікотину при пасивному палінні, а може, більш нервовим станом людей, які палять.
- Ну й, звичайно, завжди зустрічаються особливо чутливі діти, які мають підвищені емоційні та психологічні потреби та досить ясно (і голосно) заявляють про них, їм важче адаптуватися, в них легко збуджується нервова система, легше відбувається зміна настрою, їм важче засинати, ніж іншим діткам. Тоді залишається просто прийняти свою дитину такою, якою вона є, полюбити її всім серцем та постаратися зробити її життя, разом з життям всієї родини, приємнішим та радіснішим.
Але тоді що ж, як виявилося згідно з дослідженнями, але всупереч поширеній думці, не має значення для виникнення регулярних дитячих страждань, які називаються коліками? Наприклад, раніше вважалося, що «зимові» діти більш схильні до колік, проте дослідження підтвердили, що в усі пори року відсоток діток з кольками однаковий. Якщо добре подумати, то більше занепокоєння діток взимку може бути пов’язано з тим, що мама з дитиною набагато більше часу, ніж влітку, проводять в квартирі, часто на самоті, без спілкування та підтримки. А коли виходять, то витрачають багато сил, втомлюються більше, ніж влітку. Також не знайшла підтвердження думка, що хлопчики страждають на кольки частіше дівчаток.
Набагато більше стереотипних культурних поглядів на причину кольок пов’язують з тим, що їсть мама, яка годує, особливо у країнах колишнього СРСР. Тут питання і легке, і складне одночасно. Легке – тому, що доведено, що харчування мами практично не впливає на появу кольок та ступінь їх прояву. Практично – тому що все ж впливає, але тільки у тій мірі, в якій воно діє на маму. Тобто, якщо мама думає, що вона з’їла щось «заборонене», то вона починає переживати, турбуватися, тривожитися, а як це відбивається на дитині, ми вже з’ясували. Ще, харчування мами може відбитися на малюкові в тому випадку, якщо воно приносить якісь неприємності організму мами, а стан маминого кишківника все ж впливає на стан дитини. А складний – тому, що це в нашій країні склався дуже стійкий культурний стереотип, що дозволяє оточуючим в будь-який момент звинуватити маму в тому, що вона «щось не те з’їла», замість того, щоб знайти реальну причину плачу та допомогти її усунути, а також підтримати маму в освоєнні тонкощів материнства.
Як допомогти дитині?
З наукової точки зору, звичайний плач дитини – це сигнальна система, малюк дає знати мамі про свої потреби, тривалий ж плач дитини не приносить ніякої користі організму, це один з видів прояву стресу. Дитина хоче повідомити, що вона в біді, і потрібно якомога швидше допомогти їй впоратися з цим завданням. Коли дитина сильно плаче, особливо якщо тривалий час, вона витрачає величезну кількість енергії, яку могла б витратити на свій ріст та розвиток. Виходить, що тривалий плач заважає малюкові набирати вагу і розвиватися. Тому ми намагаємося допомогти дитині впоратися зі стражданнями, які їй іноді приносять особливості розвитку, адаптації та звикання до нашого життя.
Допомогти дитині перенести складний час з мінімумом страждань можуть багато способів. Виходячи з того, що ми знаємо про причини кольок, можна зрозуміти, чому так малоефективні майже всі лікарські засоби «від живота».
Ось чим можна допомогти дитині:
- перший та найдієвіший засіб – прикласти дитину до грудей. Зазвичай тільки це відразу приносить полегшення. Але якщо малюк занадто втомився, перехвилювався та нервує майже до істерики, груди він може не взяти. Тоді заспокоюємо його будь-якими з інших засобів, а коли заспокоївся, пропонуємо груди, щоб закріпити ефект та допомогти заснути. Краще прикладати до грудей частіше, тоді малюк поводиться набагато спокійніше та буває більш задоволений життям. Спробуйте годувати дитину під час руху (танцюючи або крокуючи по кімнаті, або просто заколисуючи під час годування);
- навчіться допомагати дитині справляти свої фізіологічні потреби. Більшість дітей має труднощі з діяльністю кишківника та сечової системи (особливо хлопчикам важко пісяти в одноразовий підгузок) та дає сигнали для мами, коли хочуть пісяти, пукати, какати, можна навчитися відрізняти та відповідно реагувати на це (зняти чи послабити підгузок, допомогти прийняти відповідну позу, потримати, заспокоюючи та вимовляючи характерні звуки). Висаджування економить сили на заспокоєння дитини, покращує взаєморозуміння між мамою та дитиною, налагоджує роботу шлунково-кишкового тракту та видільної системи дитини. Для цього треба навчитися допомагати дитині приймати позу, яка розслаблює м’язи тазового дна та в якій дитина відчуває тиск на животик та ніжний масаж (або маминим тілом, або руками мами, або ніжками дитини). Це всі пози з розведеними та підтиснутими під животик ніжками, особливо ефективні при контакті «живіт до живота»;
- носіть дитину на руках або в слінгу, намагайтеся якомога більше часу проводити разом, щоб вона відчувала себе в безпеці та спокої поруч з надійною й коханою мамою;
- намагайтеся оточити життя дитини м’яким доглядом, старайтеся якомога менше використовувати всі «досягнення» сучасного цивілізованого життя, які призводять до перенапруження нервової системи дитини та втоми. Намагаємося уникати всього, чого дитина може боятися, через що нервувати та переживати (різких рухів, звуків, процедур, що збуджують та перенавантажують дитину тощо). Ідеально було б, щоб було якомога менше телевізора, гучної різкої музики та звуків, занадто яскравих кольорів та дуже сильних вражень, гостей, а як можна більше приємного спокійного сімейного спілкування. Приймати у себе багато гостей та виходити в світ ви встигнете з набагато більшим задоволенням, коли малюк підросте і вже буде сам прагнути до соціалізації;
- мамі бажано зменшити споживання або уникати великої кількості збуджуючих напоїв (особливо чаю, кави, коли …), неприємного спілкування, депресивних людей, тому що коли мама «на взводі», малюк може сприймати це, як небезпечну ситуацію та нервувати;
- намагайтеся не доводити до того, щоб дитина сильно розплакалася. Досвід багатьох мам говорить, що якщо почати заспокоювати дитину, поки вона ще не дуже рознервувалася, то на це йде менше часу та сил. Ще краща порада – брати дитину на руки ще до того, як вона встигла заплакати;
- співайте малюкові, танцюйте з ним, качайте його на руках, в слінгу, на подушці або фітболі, спробуйте поносити його «літачком», тобто животиком вниз на вашій руці (дуже добре виходить це зробити у татів), зробіть йому м’який розслаблюючий масаж, спокійно спілкуйтеся з ним, це розслабляє малюка та заспокоює його;
- спробуйте покласти дитину на себе животиком до живота, краще забезпечити при цьому якомога більше шкірного контакту (шкірний контакт розслаблює та заспокоює дитину, зігріває її, призводить до вироблення ендорфінів – гормонів задоволення, допомагає заснути, а також забезпечує ще більше почуття безпеки та близькості з батьками), можна одночасно гладити малюка по спинці, голівці, розмовляти з ним або співати, зробити масаж; краще, якщо він буде щільно притиснутий до вас животиком; дуже зручно використовувати для цього тата – тати теплі, сильні, впевнені та часто більш спокійні 🙂
- можна прийняти разом з дитиною ванну – це дуже ефективний розслаблюючий та заспокійливий засіб;
- можна спробувати вільне пеленання – деяких легко збудливих та чутливих дітей це добре заспокоює;
- можна використовувати так званий «білий шум» – всі монотонні однорідні звуки, схожі на те, що дитинка чула, коли знаходилася всередині мами. Це може бути звичайне «шшшшш …», яке мами всього світу вимовляють інтуїтивно, а може бути й шум фена, кухонної витяжки, навіть порохотяга або працюючої пральної машини. Багато дітей заспокоюються у ванній під шум поточної води. Існує багато додатків до смартфонів, на різних платформах, які пропонують звуки «білого шуму», пробуйте завантажити собі на телефон – ваш заспокійливий засіб буде завжди з вами. Коли ви заспокоюєте дитину, краще приглушити або навіть вимкнути яскраве світло, створити напівтемряву.
Як допомогти мамі?
Може бути, ви здивуєтеся, але один з найефективніших засобів, що допомагають при кольках – це … відпочити і заспокоїтися самій мамі. Досвід багатьох мам і мій власний материнський та досвід роботи консультанткою з ГВ говорять, що чим більше втомилася мама, тим частіше малюк мучиться коліками.
Тому раджу:
- максимально переглянути побут на предмет справ, які можна відкласти або взагалі необов’язково поки робити. Максимально полегшити готування їжі, прибирання та інші домашні справи або делегувати їх комусь. Задіяти будь-яку допомогу, яку ви можете собі дозволити. Набагато краще буде, якщо це буде не допомога типу «давай я займуся дитиною», а допомога типу «давай я приготую обід, а ви з дитиною поспіть». Дуже рекомендую використовувати будь-яку можливість для сну – спіть тоді, коли ваша дитина спокійно спить, навіть якщо це буде 15-20 хв. Дуже сприятливо діє на психологічну рівновагу дитини та допомагає не дуже втомлюватися мамі спільний сон. Хоча б один денний мамин сон поряд з дитиною дуже полегшує життя, навіть часто взагалі здатний попередити вечірні малючкові крики та плач;
- якщо мама не може сама заспокоїтися, то можна попити рослинні заспокійливі настої або настоянки – пустирнику (кропиви собачої), валеріани, півонії …
- якщо ваш стан не полегшується, ви відчуваєте пригнічення, відсутність бажань та прагнень, відчуваєте, що вас ніщо не тішить, порушений сон (не можете заснути навіть коли є можливість, або навпаки, сонні весь час), апетит – звертайтеся за фаховою допомогою, це можуть бути симптоми післяпологової депресії, бережіть себе!
- якщо майже нічого не допомагає, просто будьте поруч з малям, нехай він відчуває вашу підтримку та любов! Навіть плакати легше, коли поруч кохана та надійна людина.
- Найголовніше – вірте, що все коліки колись закінчуються. Це звичайна частина життя з дитиною. Дуже багато батьків з цим стикалося та благополучно пережили. 🙂
Звичайно, як завжди були спокійні діти, мами яких не знають, що таке коліки, так й завжди будуть дітки, яким від кольок не допомагає майже нічого, як би ми не старалися полегшити їхні страждання. В такому випадку, може, вам допоможе знання того простого факту, що рано чи пізно коліки закінчуються, як ніби їх й не було ніколи. Просто мама допомагатиме пережити малюкові цей складний період, пристосуватися до цього світу, як тільки може, знає, та як їй підказує її материнська інтуїція й серце. 🙂
Автор – Оксана Лесько (Бабіля), консультантка з грудного годування
Матеріали, використані під час підготовки статті:
- результати деяких досліджень та оглядів про кольки: https://www.uptodate.com/contents/colic-excessive-crying-in-infants-beyond-the-basics#H8
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4809021/
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8008533/
http://ermolaeva-o.livejournal.com/67706.html
http://ermolaeva-o.livejournal.com/20612.html
- матеріали з книги Ла Лече Ліги «Мистецтво грудного вигодовування»
- матеріали з книги «Ваш малюк від народження до двох років», У. і М. Сірс
- а також досвід консультування з ГВ та особистий досвід.